Ялинка дома і совість чиста

Друг подзвонив, коли приїду бо треба традицію підтримати. Традицію походу по ялинку. Жива ялинка у нас була кожного року, поки ми були малі. Коли уже повиростали(десь стуендом), то сказав, що давайте купимо штучну та й буде того. Малечі немає, а нам байдуже.
Та бабі сама ялинка теж байдуже. Для неї головне запах ялинки в хаті. Тому пішов я за глічками, попередньо домовившись з другом і захвативши кусок сала з "пальним", щоб погрітися. Ось і вся традиція, піти перед Різдвом в ліс за гілками сосни, сала попекти. Але ми приносили ялинки, так саме ялинки і стояли в хаті красиві.
Ліс всіяний зрубаними ялинками. Зрубав - подивився, що з однієї сторони замало гілок(покалічені, такі собі не найкращі), викинув. Найбільший шок: зрубана п'ятиметрова ялинка, а в неї зрубана верхівка і теж викинута. В такому розмаїтті ялинок 2-3 взяти не проблема, плюс ще гілок красивих з великих ялинок. Дома дреллю робляться дірки в стовбурі. В дірки вставляємо гілки і фіксуємо нитками. Усе, густа, красива, як у мультфільмах, ялинка готова до милування нею.
Як на мене, то традиція така собі. В порівнянні скільки йде намарно, щоб якесь деревце два тижні в хаті постояло. Можна і взагалі відмовитися, дідух наше все.
Як мінімум цілком реальні альтернативи по ціні і силах:

• жива ялинка на подвір'ї чи вулиці
• композиція з хвойного гілля
• традиційний український дідух
• жива араукарія у горщику, що може рости у квартирі багато років
• штучна ялинка

Знаю, що це краще було б писати в 20-х числа, та назрів тільки тепер.