«Земле рідна, понівечена скрипко моя…» – година-реквієм пам`яті Чорнобильської катастрофи

До  30-річниці пам`яті Чорнобильської катастрофи в бібліотеці проходила  година-реквієм «Земле рідна, понівечена скрипко моя…»
Всіх  нас  привела  сюди і з`єднала  трагічна  подія. Минуть  роки і десятиліття, а  чорний  день Чорнобильської  трагедії  все  одно хвилюватиме людей, - і тих, кого він  зачепив  своїм недобрим  крилом, і тих, хто народився далеко від  скривдженої землі.

            

День Чорнобильської трагедії – День Всенародної жалоби, національної скорботи. Ряди  однакових  могил з білими мармуровими плитами та золотими написами, на яких дати народження різні, дати смерті майже усі позначені травнем 1986 року – Герої Чорнобиля. Жертви Чорнобиля. Можливо, були серед них і винуватці катастрофи… Смерть усіх зрівняла, давши нам живим право лише на одне почуття, глибокої скорботи і щирої молитви  «Отче наш» – за  померлих, за  живих і за  майбутнє України.

Розділити годину скорботи в бібліотеку прийшли – голова сільської ради Кость М.П. та матері-молитвенниці.

До Пречистої Діви Марії, до Господа Ісуса Христа, до Всевишнього Отця підносились пісні -  «О Маріє мати Божа», «Боже Великий Єдиний», «Молитва матері».

Дурний Інтернет

В магазині:
- Що малий?
- Та вже в тому дурному Інтернеті.
(пауза)
- Ой, а мені вже косинка привиджається.
- Та мені теж...
Все що нам лінь опанувати ми називаєм дурним, - та й більше вже нічого казати, але ще хочеться.
В такому маленькому діалозі показана подвійна тупість. Інтернет дурний, бо забирає час в малого. Натомість максимум мами - правила косинки замість розібратися в Інтернеті. Зрозуміти малого, розуміти, що він там робить.

Ялинка дома і совість чиста

Друг подзвонив, коли приїду бо треба традицію підтримати. Традицію походу по ялинку. Жива ялинка у нас була кожного року, поки ми були малі. Коли уже повиростали(десь стуендом), то сказав, що давайте купимо штучну та й буде того. Малечі немає, а нам байдуже.
Та бабі сама ялинка теж байдуже. Для неї головне запах ялинки в хаті. Тому пішов я за глічками, попередньо домовившись з другом і захвативши кусок сала з "пальним", щоб погрітися. Ось і вся традиція, піти перед Різдвом в ліс за гілками сосни, сала попекти. Але ми приносили ялинки, так саме ялинки і стояли в хаті красиві.
Ліс всіяний зрубаними ялинками. Зрубав - подивився, що з однієї сторони замало гілок(покалічені, такі собі не найкращі), викинув. Найбільший шок: зрубана п'ятиметрова ялинка, а в неї зрубана верхівка і теж викинута. В такому розмаїтті ялинок 2-3 взяти не проблема, плюс ще гілок красивих з великих ялинок. Дома дреллю робляться дірки в стовбурі. В дірки вставляємо гілки і фіксуємо нитками. Усе, густа, красива, як у мультфільмах, ялинка готова до милування нею.
Як на мене, то традиція така собі. В порівнянні скільки йде намарно, щоб якесь деревце два тижні в хаті постояло. Можна і взагалі відмовитися, дідух наше все.
Як мінімум цілком реальні альтернативи по ціні і силах:

• жива ялинка на подвір'ї чи вулиці
• композиція з хвойного гілля
• традиційний український дідух
• жива араукарія у горщику, що може рости у квартирі багато років
• штучна ялинка

Знаю, що це краще було б писати в 20-х числа, та назрів тільки тепер. 

#Підсумкироку 2012

досягнення року – усвідомлення, що чим швидше без сигарет, тим краще і довше без сигарет

подія року, відвідав – ЄВРО-2012
подія року, організував – TEDxUzhgorod
день року - 21 грудня
настрій року – такий собі ржач
геморой року – треба вміти затопити сусідів живучи на першому поверсі
країна року – Україна
місто року – Донецьк
подорож року – Львів-Київ-Донецьк-Київ-Львів тобто ЄВРО-2012
веб-сервіс року – twitter
додаток для iPad року - podio.com
колір року – червоний
ржач року – lezo.in.ua, а також треба вміти затопити сусідів живучи на першому поверсі
слово року – пабізація
книга року – Ефект Медичі
фільм року – Хоббіт
серіал року – Як я зустрів вашу маму
співак року – Семен Слєпаков
гра року - Швидкі джунглі
паб року – Корзо 10
не паб року - Господа
напій року – пиво
їжа року – кремзлечище, цвітна капуста
готель року - гараж на дев'ятох в Донецьку
транспорт року – потяг
бренд року – Apple
покупка року - пральна машинка, вона ж причина гемороя і ржачки року

Гарний був рік. Було більше досягнень, зокрема довгоочікуване підвищення, та у них виявилося замало мене. Було багато планів та у них виявився замалий пріоритет чи замале бажання.
Тому на наступний рік: більше книг, більше подорожей, більше дій.
З наступаючим;)

"Лексикон інтимних міст" Андрухович

Є міста дуже цікаві, цікаві і нецікаві. Хоча все залежить від того, що вас цікавить і наскільки ви здатні себе зацікавити. Так і в Лексиконі є місто ні про що, а є - раз і проковтнув. Під середину стало нудновато, тому відклав читання. А вирішив десь колись читати по місту два. Такий варіант підходить найкраще. Бо подорожі, то круто, але час від часу і від них треба відпочивати. А 111 міст зараз, то перебір.
Книжка, яку можна читати рік.
Поставлю її в ряд з Винничуковими "Грушами в тісті" там і там описані історії з життя. І будь хто може написати книжку про свої подорожі, жінок, вино і книжки. Та не кожен напише так, як Андрухович і Винничук, ну і звісно в усіх такі книжки матимуть різну кількість сторінок і розмір шрифту.

Говерла

- Не маєш бажання з'їздити в суботу на Говерлу?
- На Говерлу? Ні, я цього тижня був на Полонині Рівній, поки вистачить.
- На Говерла - Шахтар

- В суботу, що робиш?
- Їду на Говерлу.
- А вони з ким грають?

Якщо в першому випадку я попав на Говерлу, а потім ще й на Карпати(обидві грали у Львові).
То в другому випадку це була саме найвища вершина України - Говерла і зразу в Карпатах. Як це не дивно чи то пак соромно, але це перший підйом на вершину Карпат взагалі, а не тільки на Говерлу. Стартуєм з максимуму.
Делегація в нас була під 30 писків, в складі якої була наша маленька делегації з трьох.
Підйом неважкий, але трохи захекуєшся. Встигав поїсти яфин і малин, хоча було їх не густо.
На заваді милуванню краєвидами став туман(чи то хмари?), саме на вершині.
Read more

Дід, кіт і корова

Вирішив потік думок про..., який сьогодні вилив через твітер зберегти тут. ... поставив, бо там багато про що. А про що саме думайте самі:
Про війну "та мій дід кров'ю честю…". З чого ви взяли, що ваш дід був хорошою людиною? Що ви знаєте про нього? Що ви знаєте про війну?
Мій дід упівець, 10 р. Сибіру. Я знаю, що він класний, а ще знаю, як він не любив котів, і як міг перемкнути худобину, яка не слухається
Якщо в кімнаті закрити діда, кота і корову, ймовірно через деякий час дід зловить кота за хвіст і почне дубасити корову
 І взагалі він жив у свій час, бо в час соцмереж ти не можеш не любити котів, ну не можеш. Зараз взагалі коти в політиці!
Йому прийшлося б вибирати за котів і проти лайна, чи проти котів і за лайно. Дід би зробив правильний вибір, але він був би важкий
 Бо це тільки здається, що абсурд - це легко